» Статті © Мар'ян Коцан » 16 жовтня 2010 року

Зміни до Цивільного процесуального кодексу. Частина 3 – Виклик до суду. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі.

Останні зміни до ЦПК не обійшли увагою і порядок розгляду справи у випадку неявки учасників судового процесу. Проте, наслідки неявки особи в судове засідання напряму залежать від належного повідомлення про час та місце такого засідання. Частиною першою статті 158 ЦПК прямо передбачено, що розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Відтак, спочатку з'ясуємо що ж є належним повідомленням.

Відповідно до статті 74 ЦПК про час і місце судового засідання учасники процесу повідомляються:

-           шляхом надсилання судової повістки поштою рекомендованим листом із повідомленням;

-          через кур'єрів;

-          телеграмою;

-          факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику;

-          через інших учасників процесу, які погодились вручити судові повістки;

-          безпосередньо в суді;

-          під розписку, у разі відкладення розгляду справи;

-          через оголошення в пресі.

У перших чотирьох випадках повістки надсилаються за адресою (або номером засобу зв’язку), повідомленою стороною чи  іншою  особою, яка  бере  участь  у  справі. Якщо ж ці особи не  повідомили суд про свою адресу, а номери засобів зв’язку не відомі, то повістка надсилається:

-           за місцем реєстрації для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

-          за місцем проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку – для фізичних осіб, що не є підприємцями.

В такому випадку особа вважаться повідомлена належним чином, навіть якщо вона і не перебуває за такою адресою.

Слід також зазначити, що повістка має бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання. Отже, якщо вона була вручена пізніше, то це не може вважатися належним повідомленням.

Суд в будь-якому випадку відкладає розгляд справи, у випадку неявки в судове засідання осіб, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки. Крім того, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 169 ЦПК всі учасники процесу мають право один раз не з'явитися в суд з поважних причин.

Позивач має привілейоване становище в порівнянні з іншими учасниками, оскільки без нього справа не розглядатиметься навіть якщо він один раз не з'явиться без поважних причин. Суд і в цьому разі відкладає розгляд справи (п. 3 ч. 1 ст. 169 ЦПК)

Однак, у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, суд має право залишити заяву без розгляду незалежно від поважності причин такої неявки. Крім випадку подання заяви про розгляд за відсутності позивача. На це прямо вказує частина 3 статті 169 ЦПК. При цьому, хочу наголосити, що зі змісту статті 169 ЦПК для залишення зави без розгляду не обов’язково, щоб позивач не з'являвся в суд двічі поспіль.

Звідси висновок – якщо у позивача вдруге немає можливості з'явитися в судове засідання, краще подати заяву про розгляд справи за його відсутності, а не заяву про відкладення справи, як це практикувалося до внесення змін.

Змінилися наслідки неявки в судове засідання і для відповідача. Як було зазначено вище, відповідач має право без жодних негативних для нього наслідків один раз не з'явитись до суду, але тільки з поважних причин.

Однак, при повторній неявці належним чином повідомленого відповідача суд вирішує справу за його відсутності на підставі наявних доказів (ч. 4 ст. 169 ЦПК). При цьому судом не береться до уваги поважність причин повторної неявки відповідача.

Не можна однозначно стверджувати, що заочний розгляд справи є негативним наслідком для відповідача. Суд зобов’язаний розглянути справу і винести законне рішення керуючись внутрішнім переконанням, законом та наявними в справі доказами. Тобто заочне рішення може бути і про відмову у позові. Проте, відповідач позбавляється можливості давати пояснення, наводити свої доводи та заперечувати проти доводів позивача, заявляти клопотання і виступити в дебатах. А це може зіграти вирішальну роль при формуванні внутрішнього переконання судді.

Читайте також про зміни в ЦПК:

Частина 1 - строки розгляду цивільної справи

Частина 2 – скасування права сторін визначати територіальну підсудність

47 коментарів

Ключові слова: , , , , , , , , , , , , , , , ,

47 Коментарів до Зміни до Цивільного процесуального кодексу. Частина 3 – Виклик до суду. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі.

  1. Ніна Пише:

    Скажіть будь ласка чи маю я право потребувати, щоб мою справу розглядав інший суддя? Якщо так то що мені потрібно зробити для цього.

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Доброго дня, Ніно. Ви не можете вимагати, щоб Вашу справу розглядав якийсь конкретний суддя. У випадку, прямо передбаченому процесуальним кодексом (якщо йдеться про цивільний процес, то це ст. 20 ЦПК) або якщо у Вас є обгрунтовані сумніви в неупередженості судді, ви можете заявити йому відвід. У випадку, якщо такий відвід буде задоволено, то справа буде розподілена іншому судді автоматизованою системою.

  2. Оксана Пише:

    Добрий день. Підкажіть, чи відпустка адвоката третьої сторони є поважною причиною по якій можна перенести слухання

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Адвокати теж люди і мають гарантоване право на відпочинок. А сторони процесу і треті особи мають право на правову допомогу. Тому суд може врахувати цю обставину як поважну і відкласти слухання справи.

  3. Віталій Пише:

    Добрий день! Я подав документі на розірвання шлюбу за місцем проживання дружини, сплативши при цьому державне мито. Дружина також подала на розлучення за моїм місцем проживання, та просить у заяві стягнути державне мито з мене. В якому суді повинно розглядатися справа про розірвання шлюбу, якщо мої документи надійшли до суду 17 травня, справу відкрито 19 травня, документи дружини надійшли до іншого суду 19 травня, справу відкрито 20 травня, та чи повинен буду я сплачувати двічі державне мито, якщо рішення про розірвання шлюбу буде винесено за позовом дружини. Ти може взагалі справа з одного питання розглядатися в різних судах?

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не може розглядатись одночасно двома судами або двома різними суддями одного суду. Якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то суддя відмовляє у відкритті провадження у справі. Це регламентовано п. 3 ч. 2. ст. 122 ЦПК. Якщо ж провадження у справі вже відкрито, то суд залишає заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1. ст. 207 ЦПК. Оскільки провадження по Вашій заяві відкрите раніше, то можете звернутись до суду, який порушив провадження у справі за позовом дружини заяву про залишення її позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1. ст. 207 ЦПК. До цієї заяви долучіть копію ухвали по вашій справі. Відповідно, судові витрати за її позовом розподілятися не будуть.

  4. Юлия Пише:

    Здравствуйте подскажите пожалуйста,я подала на развод,было первое заседание,суд отложил на 2 месяца примерение.Могу ли я не явиться на судебное заседание,потому что мне (бывший)муж угрожает моей жизни.И подскажите пожалуйста статьи не явки,если муж угрожает(есть смски от него с угрозами).Заранее спасибо.

  5. Дана Пише:

    Підкажіть, будь ласка,чи вважається належним повідомленням відповідача – отримання від суду звичайного (нерекомендованого) листа з копіями позовної заяви про розірвання шлюбу? Чи можна під час розгляду позову про розірвання шлюбу подати клопотання про витребування документів на спільне майно, які знаходяться у позивача?

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Відповідно до ч. 5 ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України судова повістка разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів. Отже, надсилання повістки звичайним листом не може вважатися належним повідомленням. Щодо доказів, то Ви, звичайно, маєте право клопотати про їх витребування. Але при цьому маєте дотриматись кількох умов: 1. Таке клопотання подається до початку розгляду справи по суті. 2. У вас щодо отримання доказів мають бути труднощі. І Ви маєте долучити підтвердження, що Ви намагались отримати цей доказ самостійно. 3. Маєте вказати які обставини ці докази можуть підтвердити. З останнім все просто. У Вашому випадку ці документи підтверджують момент набуття майна. Для того, щоб довести, що воно придбане під час шлюбу. А з рештою, як бачите, є нюанси. Не думаю, що суд відмовить Вам у цьому клопотанні, але краще підготуватись. І обов’язково клопотання викладіть письмово. З зазначенням конкретних доказів, які просите витребувати. Однак, якщо інша сторона не захоче їх надавати, то будуть складнощі у доказуванні.

  6. Виктория Пише:

    Могу ли я в суде сделать поправку в заявление,что бы дело слушалось без моего участия в следующих слушаньях в случае переноса заседания?

  7. Надя Пише:

    Підскажіть будь-ласка (я позивач)дітей і нажитого майна нема, якщо подам позов заяви на розлучення, чи можливе засідання без моєї присутності, і присутності мого адвоката і прийняття заочного рішення???За скільки часу приблизно?

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Те, що немає дітей і спору щодо майна суттєво спрощує ситуацію. Однак суддя має право визнати явку сторони обов’язковою. І враховуючи специфіку позову – розірвання шлюбу, велика ймовірність, що так воно і буде. Не можу сказати напевно, але думаю, що суд не піде на те, щоб розірвати шлюб без Ваших особистих пояснень. Як мінімум суду необхідно з’ясувати чи Ви підтримуєте позов. І у Вашій ситуації на місці судді я б забажав почути це особисто від Вас у судовому засіданні.

  8. Євген Пише:

    Доброго дня!
    У мене така ситуація.
    У першому засіданні по справі було залучено представника відповідача, який заявляє клопотання про витребування доказів у позивача (клопотання судом задовольняється) і розгляд справи відкладається.

    На друге засідання представником відповідача заявляється клопотання про відкладення розгляду справи по причині його участі в розгляді іншої справи, при цьому в зазначеному клопотанні додатково ставилось питання про надіслання на адресу відповідача копій документів, які витребовувались у сторони позивача в першому засіданні (суд не надіслав зазначені документи, але розгляд справи відклав).

    На третє засідання суд надіслав судову повістку відповідачу, але не надіслав судову повістку представнику відповідача.
    Від відповідача було надане клопотання про відкладення розгляду справи,при цьому в зазначеному клопотанні повторно ставилось питання про надіслання на адресу відповідача копій документів, які витребовувались у сторони позивача в першому засіданні. Суд відхилив клопотання відповідача у звязку із не поважністю причин неможливості прибути у судове засідання та розглянув справу у загальному порядку.

    Питання: чи є підставою для скасування рішення в апеляцйійним судом – неповідомлення представника відповідача про час та місце розгляду справи та не надіслання відповідачу витребуваних докуентів відповідачу?

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Суд не має обов’язку надсилати копії документів з матеріалів справи. Такий обов’язок у суду є тільки щодо копії позовної заяви і доданих до неї документів. В інших випадках у сторін є право знайомитись з матеріалами справи і знімати собі копії.
      Неявка представника в судове засідання без поважних причин не є перешкодою для розгляду справи.
      Порушення норм процесуального права (тобто неповідомлення про час і місце розгляду справи) можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. В іншому випадку рішення не може бути скасоване.

  9. Іра Пише:

    Доброго дня! Підкажіть чи являється поважною причиною неявки на судове засідання свідка здача тесту(змістового модулю) в університеті? Дякую.

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Вважаю, що це є поважною причиною. Однак, раджу повідомити про неможливість з’явитися в суд письмово і заздалегідь та зазначити причини.

  10. Віталій Пише:

    Подав заяву в суд про розлучення (діти повнолітні, дружина за кордоном більше восьми років), відповідно повідомити її не має можливості. На першому засіданні суддя сказала що потрібно подати об”яви в Високий замок та Експрес і назначила дуге засідання. Питання: об”яви я подам і чи значить що на другому судовому засіданні мій позов буде задоволений заочно?

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Це означає, що суд розгляне справу за наявними матеріалами. І зовсім не означає, що позов буде задоволено. Однак, на практиці в більшості випадків позови задовільняють.

  11. ліза Пише:

    чи може вестись справа без присутності позивача тільки представником позивача (адвокатом)

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Якщо адвокат бере участь у справі як представник, то він може вести справу в суді без присутності самого позивача. Однак, суд, якщо визнає за необхідне, може визнати явку позивача обов’язковою для дачі особистих пояснень.

  12. Юлія Пише:

    Доброго дня! Підкажіть будь-ласка, чи буде хвороба представника являтися поважною причиною для відкладення розгляду справи, якщо відповідачем є юридична особа? Як правильно все це викласти у клопотанні про відкладення розгляду справи, щоб суд його задовольнив? До того ж, докласти копію лікарняного листа до клопотання не можу, оскільки він видається лікарем після одужання.

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Хвороба завжди є поважною причиною. Якщо не зловживати процесуальними правами, то суди, як правило, задовольняють такі клопотання. У випадку з юридичною особою (по ситуації) варто зазначити, що цей представник єдиний уповноважений на ведення справ в суді від імені підприємства. Якщо є кілька повноважних представників, то можна вказати про неможливість інших належним чином підготуватись до супроводження даної справи за такий короткий час. Додатково зазначити, що докази обставин наведених в клопотанні (копія листка непрацездатності) буде наданий пізніше, після його отримання на руки.

  13. Інна Пише:

    Підскажіть будь-ласка, чи потрібно в клопотанні “про розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача” зазначати причину відсутності.

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      В такому випадку не обов’язково вказувати причину. Однак, це у випадку, якщо явку позивача (його представника) не визнано судом обов’язковою.

  14. Роман Пише:

    Чи може відбутися суд без моєї участі(я позивач), у розгляді справи про розлучення. Лист з повісткою для явки в суд надійшов того ж дня коли було назначено слухоння по справі.

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Якщо це перше засідання по справі, то найвірогідніше, що справа не розглядатиметься. Суд відкладе розгляд на інший день. Вам варто зателефонувати (або зайти) до суду і з’ясувати на коли відклали слухання справи.

  15. Анна Пише:

    Судья відкладає засідання 9 разів, відповідач не з”являється без поважної причини. Коли судья може винести заочне рішення чи робити відвід суді.

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Доброго дня, Анно. На Вашу електронну скриньку направлено листа з додатковими запитаннями. Дайте відповідь на них і я спробую допомогти Вам розібратися в ситуації.

  16. Владимир Пише:

    Здравствуйте, подскажите, если судья при рассмотрении иска о причинении вреда юр.лицу ,соглашаясь с мнением адвоката юр.лица требует личного присутствия ответчика, несмотря на присутствие его представителя и наличия ход-ва о рассмотрении дела в отсутствии его лично,и уже дважды переносит рассмотрение(причём что ответчик уже был на предварительном и первом заседании и уже отвечал на вопросы) то насколько это требование законно.А если незаконно, то является ли поводом для отвода судьи или как иначе бороться, т.к. ответчик в суде по складу характера может только навредить себе.

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Формально така вимога законна. Точніше, не можна ставити питання про незаконність такої вимоги суду. Оскільки суд може зіслатися на п. 4 ч. 1 ст. 169 ЦПК, за якою викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У Вашому випадку варто ретельніше попрацювати з відповідачем. Морально його підготувати до можливих питань. Або знайти інші підстави для відводу судді. У всякому разі зверніть увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 57 ЦПК доказами є пояснення сторін, допитаних як свідків. Скористайтесь, по можливості, цим в дебатах.

  17. Людмила Пише:

    Дякую за відповідь.

  18. Людмила Пише:

    Чи може суд винести заочне рішення по справі, без явки відповідача та без надання витребуваних документів,використовуючи попереднє рішення суду з аналогічного питання між тим самим відповідачем,але іншим позивачем? І взагалі чи є законним винесення рішення за аналогією?

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Доброго дня, Людмило.
      На Ваше перше запитання («чи може…?») відповім: «так, може?»
      А от чи законним буде це рішення…
      Скажу, що всі рішення в принципі (не тільки заочні) можуть виноситись з порушенням закону.
      Використання рішення суду по справі, між іншими особами в якості доказу не суперечить законодавству.
      Іншими словами, таке рішення не може бути використано як підстава звільнення від доказування в порядку ч. 3 ст. 61 ЦПК.
      Однак, якщо рішення містить дані щодо предмету доказування, воно може виступити в якості доказу певних обставин, що мають значення для справи.
      Це теорія…
      А на практиці, для правильної відповіді на запитання, хотілося для початку хоча б заочне рішення глянути.

  19. Володимир Пише:

    Чи можна відповідача (в суді замість нього виступає адвокат) викликати в суд в якості свідка по даній цивільній справі про визнання права власності на половину будинку?

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Теоретично можна. Але слід зважити, що у відповідності до статей 57, 62, 184 Цивільного процесуального кодексу України сторона може бути допитана в якості свідка тільки за її згодою. Звідси можна припустити, що у Вашому випадку відповідач, якщо йому це не вигідно, може просто не з’явитись до суду.

  20. Оксана Пише:

    скільки разів може відкладатись цивільна справа ” Про надання дозволу виїзду за кордон неповнолітній дитині без згоди батька” у разі, якщо перше попереднє засідання відповідач повідомлений , але не з”явився, другий раз лист повернувся без вручення ,потім дано оголошення в газету, а також лист, який знову повернувся? Це може тривати вічно?

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Якщо відповідач повідомлявся належним чином, то у разі повторної неявки суд мав би розгляднути справу у його відсутності (постановити заочне рішення). Напишіть і подайте до суду письмове клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача в зв’язку з його повторною неявкою. З посиланням на ч. 4 ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України.

  21. Роман Пише:

    Чи хоч якась можливість відповідача відкласти розгляд справи повторно ?

  22. ольга Пише:

    Гр-ну Петрову була вручена судова повістка з викликом до місцевого суду для участі в судовому засіданні в якості відповідача. Пізніше прочитавши та більш детально ознайомившись з судовою повісткою гр. Петров виявив той факт, що в ній не вказано про день та час явки за цим викликом. Внаслідок цієї обставини гр. Петров не з’явився до суду.
    Чи буде гр. Петров нести відповідальність за неявку за викликом?
    Чи повинен був гр. Петров з’явитися для суду для самостійного з’ясування питання про день та місце судового засідання?

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Шановна Ольга.
      Дякую за запитання. Однак, я не допомагаю вирішувати задачі з цивільного процесуального права, а надаю правову допомогу тільки по конкретних справах.
      Оскільки мені здалося, що наведене запитання ніщо інше, як умова задачі, надам короткі відповіді без розгорнутих поясненнь.
      1. Не повинен нести відповідальність.
      2. Не повинен. Однак зобовязаний виконати вимоги ч. 2 ст 77 ЦПК.
      На практиці є ще один нюанс. Але оскільки у Вас чисто теоретична задача, то не буду його висвітлювати.
      Якщо у Вас не теоретична задача, а конкретна справа – прошу навести уточнюючі дані по справі через розділ “консультації” і я надам розгорнуту відповідь.

  23. Іван Пише:

    Підкажіть, а скільки разів можна не з’являтися в судове засідання, при цьому заявляючи клопотання про перенесення розгляду з поважних причин?

    • Мар'ян Коцан Мар'ян Коцан Пише:

      Шановний Іван. Чинне цивільне процесуальне законодавство України передбачає обов’язок суду відкласти розгляд справи тільки у разі ПЕРШОЇ неявки з поважних причин учасника процесу. Отже, якщо Ви відповідач, то Ви можете тільки один раз не з’явитись в суд, зазначивши в клопотанні поважні причини такої неявки. На наступне засідання суд вправі вирішити справу у Вашій відсутності, незалежно від поважності причин неявки.

Залишити відповідь до Юлія Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вгору