» © Мар'ян Коцан » 8 квітня 2013 року

Про окремі питання застосування строків позовної давності

№ 10-70/0/4-13 від 16.01.2013                                

Головам апеляційних судів областей,

міст Києва та Севастополя,  

Апеляційного суду Автономної

Республіки Крим

Про окремі питання застосування

строків позовної давності

Розглянувши лист заступника голови Апеляційного суду Сумської області щодо деяких спірних питань судової практики розгляду спорів у кредитних правовідносинах та застосування строку позовної давності, судова палата у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає таке.

Пунктом 31 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз’яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв’язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), зазначене вище правило застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Зазначене роз’яснення стосується і позасудового порядку вирішення спорів, і в разі звернення з відповідним позовом до суду.

Офіційне тлумачення статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» надано також і в Рішенні Конституційного Суду України від        10 листопада 2011 року № 15-рп/2011(справа про захист прав споживачів кредитних послуг).

Стосовно застосування положень частини третьої статті 267 ЦК України слід зазначити наступне.

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду (стаття 303 ЦПК України), то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Заява позивача про поновлення строку позовної давності (частина п’ята статті 267 ЦК України) не означає, що подана заява (відповідачем) про застосування позовної давності, тобто про сплив позовної давності, є наслідком відмови в позові, якщо він обґрунтований.

У разі, якщо відповідач подав заперечення проти позову, пославшись на сплив позовної давності, то зазначена заява є підтвердженням того, що відповідач зробив заяву про застосування позовної давності.

Цей інформаційний лист погоджено суддями судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Заступник Голови                                                      М. Й. Вільгушинський

Прокоментуй!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вгору