» рішення ВСУ, Судова практика © Мар'ян Коцан » 26 вересня 2007 року

“Тойота Ленд Крузер” за 100 грн. – це законно

Низька ціна в договорі купівлі-продажу не є підставою для визнання його недійсним.

Ухвала Верховного Суду України від 26 вересня 2007 року (в и т я г)

Ухвала колегії суддів Судової палати
у цивільних справах Верховного Суду України
від 26 вересня 2007 р.
(в и т я г)

У травні 2006 р. дочірнє підприємство «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» (далі — ДП) звернулося до суду з позовом до Є. про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля.

Позивач зазначив, що 8 листопада 2005 р. між ним (від імені ДП діяв його представник Б.) та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу автомобіля Toyota Land Cruіzer. Цей договір укладено з перевищенням повноважень, наданих Б. в дорученні від 29 березня 2005 р., за явно заниженою ціною — 100 грн, без нотаріального посвідчення. Посилаючись на це, ДП просило задовольнити позовні вимоги.

Каховський міськрайонний суд Херсонської області рішенням від 20 жовтня 2006 р. в задоволенні позову відмовив.

Апеляційний суд Херсонської області рішенням від 28 лютого 2007 р. скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив: визнав недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Toyota Land Cruіzer, укладений 8 листопада 2005 р. між ДП та Є.; зобов’язав Є. повернути позивачу автомобіль Toyota Land Cruіzer; стягнув із позивача на користь Є. 100 грн., сплачених у рахунок оплати вартості автомобіля.

У касаційній скарзі Є., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 8 листопада 2005 р. між ДП, від імені якого на підставі доручення від 29 березня 2005 р. діяв Б., та Є. було укладено договір купівлі-продажу автомобіля Toyota Land Cruіzer, відповідно до якого позивач передав у власність відповідача автомобіль, а той сплатив за нього 100 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ДП про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля Toyota Land Cruіzer від 8 листопада 2005 р., суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до вимог ст. 657 ЦК договір купівлі-продажу автомобіля не потребує обов’язкового нотаріального посвідчення та що ціну товару за таким договором згідно із ст. 691 ЦК установлено за домовленістю сторін, а її розмір не є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним.

З таким висновком суду першої інстанції обґрунтовано погодився апеляційний суд.

При цьому суд першої інстанції, оцінивши надані сторонами докази відповідно до вимог ст. 212 ЦПК, зробив правильний висновок про доведеність факту схвалення позивачем договору купівлі-продажу автомобіля від 8 листопада 2005 р., що передбачено ч. 1 ст. 241 ЦК.

Виходячи з наданих сторонами доказів (акта звіряння взаємних розрахунків від 9 листопада 2005 р. за оспорюваним договором купівлі-продажу, підписаним від імені ДП головним бухгалтером Г., яким підтверджено продаж відповідачу автомобіля та відсутність будь-яких фінансових претензій до нього щодо оплати; наказу від 10 лютого 2005 р. про надання головному бухгалтеру Г. права першого підпису чеків та інших розпоряджень щодо банківських розрахунків позивача), конкретних дій ДП для зняття з реєстрації автомобіля в органах ДАІ у зв’язку з укладенням договору купівлі-продажу та звернення до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним через 8 місяців після його продажу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії позивача свідчать про схвалення ним договору купівлі-продажу автомобіля Toyota Land Cruіzer від 8 листопада 2005 р. та прийняття його до виконання.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ДП про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля Toyota Land Cruіzer від 8 листопада 2005 р., суд апеляційної інстанції виходив із того, що дорученням від 29 березня 2005 р. ДП не надало Б. права на відчуження належного йому автомобіля, а відповідач не надав доказів схвалення позивачем цього правочину відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна, оскільки до нього суд дійшов із порушенням норм процесуального права (статті 57, 60, 212, 307, 309 ЦПК) та норм матеріального права (ст. 241 ЦК), у зв’язку з чим рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 339, 345 ЦПК, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу Є. задовольнила: рішення Апеляційного суду Херсонської області від 28 лютого 2007 р. скасувала та залишила в силі рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 10 жовтня 2006 р.

Опубліковано
Вісник Верховного Суду України № 5 (93) 2008 рік

Прокоментуй!

Ключові слова: , ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вгору