Щодо належного повідомлення про час місце розгляду справи
Ухвала Верховного Суду України від 17 грудня 2008 року
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
УХВАЛА
17 грудня 2008 року, м.Київ
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Яреми А.Г.,
суддів: Лихути Л.М., Романюка Я.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Е» до Особи 1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Б», третя особа — Закрите акціонерне товариство «Б», про визнання договору недійсним та відшкодування шкоди, за касаційними скаргами ЗАТ «Е» та ТОВ «Б» на ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 8.10.2008,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 4.07.2008 позов ЗАТ «Е» до Особи 1, ТОВ «Б» задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежилого будинку за Адресою 1 в м.Києві від 27.06.2007, укладений між ЗАТ «Е» та ТОВ «Б»; зобов’язано ТОВ «Б» повернути на користь ЗАТ «Е» нежилий будинок, Адреса 1, в м.Києві, загальною площею 3432,3 м2, стягнути солідарно з Особи 1 та ТОВ «Б» на користь ЗАТ «Е» 109612 грн. 86 коп. майнової шкоди та судові витрати у справі.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 8.10.2008 рі¬шення суду першої інстанції скасовано, а позовну заяву ЗАТ «Е» залишено без розгляду.
У касаційних скаргах ЗАТ «Е» та ТОВ «Б», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду, до¬слідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позовну заяву ЗАТ «Е» без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що справу судом першої інстанції розглянуто за відсутності відповідачів, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, до того ж позовну заяву в інтересах позивача подано його представником за до-віреністю, яка на час звернення до суду була скасована особою, яка її видала.
Однак погодитися з такими висновками не можна.
Поінформованість осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду, є однією із суттєвих гарантій реалізації ними права на особисту участь у процесі. З цією метою законодавець передбачив різні форми повідомлення особи про час і місце судового засідання та способи їх доставки: поштою — рекомендованим листом з повідомленням про вручення, через кур’єрів, через сторону або її представника, безпосередньо в суді, телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, через оголошення в пресі. Зокрема, ч.7 ст.74 ЦПК передбачено можливість надіслання судової повістки за місцем роботи особи, а ч.5 ст.74 та ч.3 ст.191 ЦПК передбачено можливість повідомлення учасників цивільного процесу про день судового засідання під розписку в суді.
Перевіряючи дотримання судом першої інстанції вимог закону щодо належного повідомлення відповідача, Особи 1, апеляційний суд виходив з того, що в місці його проживання судову повістку йому не вручено, відтак зробив висновок про його необізнаність про час та місце розгляду справи.
Однак при цьому суд не взяв до уваги та не дав оцінки наявній у матеріалах справи розписці про вручення Особі 1 судової повістки за місцем його роботи, що привело до помилкового ви¬сновку про його неповідомлення про час та місце судового засідання.
Щодо повідомлення про час і місце судового розгляду відповідача, ТОВ «Б», то, як установлено апеляційним судом, його представника, Особу 2, було повідомлено про призначення справи до розгляду під розписку по закінченні попереднього судового засідання. Вважаючи зазначене повідомлення неналежним, апеляційний суд указав, що воно не відповідає вимогам закону щодо змісту судової повістки та строків її вручення.
Однак з таким висновком також не можна погодитися, оскільки, беручи участь у попередньому судовому засіданні, представник ТОВ «Б», Особа 2, був поінформований, у якій справі, в який суд, в якості кого та в яке саме засідання — судове чи попереднє, викликається представник ТОВ «Б», тобто це його право було захищене, а про неможливість належної підготовки до участі в судовому розгляді справи через недостатність для цього часу він суд не повідомляв і клопотання про відкладення у зв’язку із цим роз¬гляду справи не заявляв.
Висновок апеляційного суду про те, що заяву від імені позивача подано особою, яка не мала повноважень на ведення справи, також є помилковим.
Частиною 1 ст.249 ЦК передбачено, що особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Частина 2 вказаної статті цього кодексу містить обов’язок особи, яка видала довіреність і згодом скасувала її, негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Згідно з ч.3 цієї статті зазначеного кодексу права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли вна¬слідок учинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.
Таким чином, скасування довіреності має юридичне значення для представника та третіх осіб лише в тому випадку, якщо вони були сповіщені про це.
Судом установлено, що позовну заяву від імені ЗАТ «Е» було подано до Голосіївського районного суду м.Києва 14.11.2007 представником ЗАТ «Е», Особою 3, на підставі виданої їй 11.04.2007 керівником ЗАТ «Е» довіреності.
Наказом голови правління ЗАТ «Е», Особою 1, від 5.10.2007 №9 всі видані від імені ЗАТ «Е» довіреності за підписом будь-якої, крім нього, особи скасовано. Цим же наказом прийнято рішення повідомити про це всі зацікавлені органи державної влади та місцевого самоврядування, суди, нотаріальні органи.
Апеляційний суд не звернув уваги на те, що зазначеним наказом не передбачено повідомлення про скасування довіреності самих представників, зокрема й Особи 3, оцінки цій обставині не дав та не з’ясував, чи були сповіщені про скасування довіреності Особа 3 та Голосіївський районний суд м.Києва.
Зазначене має визначальне значення для вирішення питання про те, чи подано позовну заяву особою, яка не має повноважень на ведення справи, а тому постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду без з’ясування зазначеної обставини було помилковим.
Таким чином, апеляційним судом порушено порядок апеляційного розгляду справи, що відповідно до п.2 ст.342 ЦПК є підставою для скасування постановленої ним ухвали та передачі справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись п.2 ч.2 ст.336, п.2 ст.342, п.6 ч.1 ст.344 ЦПК, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги Закритого акціонерного товариства «Е» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Б» задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 8.10.2008 скасувати і передати справу на новий апеляційний роз¬гляд.
Ухвала оскарженню не під¬лягає.
Опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень
Прокоментуй!
Останні коментарі