» рішення ВСУ, Судова практика © Мар'ян Коцан » 5 серпня 2009 року

Виконувати зобов’язання потрібно завжди!

Верховний Суд України визнав відсутність даних про місце проживання кредитора неповажною причиною несплати коштів за договором купівлі-продажу квартири. При цьому зазначив, що боржник не був позбавлений можливості виконати грошове зобов'язання шляхом внесення коштів на депозит нотаріуса, відповідно до ч. 1 ст. 537 Цивільного кодексу України.

Ухвала Верховного Суду України від 05 серпня 2009 року

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
УХВАЛА
05 серпня 2009 року, м.Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Головуючого          Балюка М.І.,

суддів:                       Жайворонок Т.Є.,                       Охрімчук Л.І.,

Мазурка В.А.,                                         Перепічая В.С.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору       купівлі-продажу, повернення квартири та визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 5 березня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про розірвання договору купівлі-продажу, повернення квартири й визнання права власності, посилаючись на те, що  29 травня   2001 року між нею та відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Продаж було здійснено за 15 400 грн., що  було еквівалентом          2 800 доларів США з розстроченням платежу.

При укладенні договору купівлі-продажу ОСОБА_2. сплатила      5 500 грн., а залишок несплаченої суми в розмірі  9 900 грн.  повинна була передати  протягом 18 місяців з дня посвідчення договору купівлі - продажу. Днем кінцевого розрахунку за вказаним договором було 29 листопада          2002 року. Оскільки в добровільному порядку відповідачка коштів не сплатила, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 5 грудня 2007 року позов задоволено.

Розірвано договір купівлі-продажу від 29 травня 2001 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Зобов'язано  ОСОБА_2. повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1

Визнано за ОСОБА_1 право власності на вказану квартиру.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 5 березня             2008 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 5 грудня 2007 року скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

У задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору купівлі-продажу спірної квартири відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 4 630 грн. у рахунок  погашення заборгованості  за договором купівлі-продажу квартири.

У касаційній скарзі ОСОБА_1  ставить питання про скасування рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне  застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, і залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним  і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення апеляційного суду не відповідає цим вимогам.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що свої зобов'язання за договором купівлі-продажу ОСОБА_2. повинна була виконати за місцем  проживання позивачки, однак ОСОБА_1.             5 жовтня 2002 року виїхала за кордон до Італії.  Ця обставина  позбавила відповідачку можливості вчасно виконати свої зобов'язання щодо сплати ОСОБА_1. залишку вартості квартири. Доказів вчасного та належного повідомлення відповідачки про зміну свого місця проживання ОСОБА_1 не надала.

Проте з такими висновками  апеляційного суду погодитись не можна.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 655 ЦК України).

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу ( ч. 1 ст. 694 ЦК України).

Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і передав йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару              ( ч. 2 ст. 695 ЦК України).

Судом першої інстанції було встановлено, що  29 травня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1Продаж було вчинено з розстроченням платежу за 15 400 грн., що було еквівалентом                2 800 доларів США.

За умовами розстрочення платежу покупець повинен був сплатити           5 500 грн. продавцю при посвідченні договору купівлі-продажу, а залишок несплаченої суми розміром 9 900 грн. передати протягом 18 місяців з дня посвідчення договору купівлі-продажу, тобто передавати по 3 300 грн. через кожні шість місяців з дня посвідчення договору, а саме:  29 листопада           2001 року, 29 травня 2002 року, 29 листопада 2002 року. Днем кінцевого розрахунку за цим договором було 29 листопада 2002 року.

Передання грошей має бути в присутності нотаріуса, про що повинна  робитися відмітка на акті передання грошей.

Право власності на квартиру перейшло до покупця в момент укладення договору.

ОСОБА_2. передала ОСОБА_1. кошти в сумі 5 500 грн. у момент підписання договору.

Крім того, ОСОБА_3., довірена особа ОСОБА_1., отримав від ОСОБА_2. кошти в сумі 800 доларів США, про що на зворотному боці бланка договору зроблено запис.

Залишок вартості квартири залишився несплаченим.

Згідно зі ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку.

Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

Тобто, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що незважаючи на відсутність позивачки за місцем свого проживання відповідачка не була позбавлена можливості  виконати своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 5 березня 2008 року задовольнити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 5 березня 2008 року скасувати, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 5 грудня 2007 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає. 

Опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень

Прокоментуй!

Ключові слова: , , , ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вгору