» рішення ВСУ, Судова практика © Мар'ян Коцан » 27 січня 2010 року

Шляховий лист підтверджує правомірність керування автомобілем, але не підтверджує наявність трудових відносин

Шляховий лист, виданий водієві службового транспорту, не є доказом трудових відносин між водієм і юридичною особою. Ухвала Верховного Суду України від 27.01.2010 у справі № 6-24924св08

 

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
УХВАЛА
27 січня 2010 року, м.Київ
 

Колегія суддів Судової палати у цивільних справахВерховного Суду України в складі:

головуючого   Гнатенка А.В.,            
суддів:                  Балюка М.І.,            Григор’євої Л.І.,
Барсукової В.М.,    Данчука В.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю “Нива” та ОСОБА_7 про відшкодування  матеріальної шкоди

У квітні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 19 лютого 2007 року о 23 годині 50 хвилин на  автодорозі Одеса - Новоазовськ на 454 км водій ОСОБА_7, керуючи автомобілем ВАЗ-2103 державний номер НОМЕР_1, який належить фермерському господарству “Роса” не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням і скоїв зіткнення з автомобілем “Тойота НІ АСЕ” державний номер НОМЕР_2, який належить йому на праві власності. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його автомобілю завдані технічні ушкодження, вартість матеріальної шкоди згідно з рахунком складає 23 179 грн.

Просив стягнути завдану матеріальну шкоду у розмірі 23 179 грн. з відповідача ТОВ “Нива”, якому на праві власності належить автомобіль ВАЗ-2103 державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_7.

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 12 травня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 як володільця джерела підвищеної небезпеки, який керував автомобілем на підставі доручення, на користь позивача 23 1790 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди. У частині стягнення моральної шкоди та судових витрат провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від цих позовних вимог.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 7 жовтня 2008 року рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 12 травня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ТОВ “Нива” 23 179 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати у розмірі 261 грн. 79 коп., а всього 23 440 грн. 79 коп.

У касаційній скарзі ТОВ “Нива” ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про стягнення з ТОВ “Нива” завдану шкоду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 винний у вчиненні ДТП. На час дорожньо-транспортної пригоди він перебував з Ф/Х “Роса” тепер - ТОВ ”Нива” у трудових відносинах, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України та ст. 1172 ЦК України ТОВ “Нива” має відшкодовувати завдані позивачу збитки.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Судом першої інстанції встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобілю, який належав на праві власності ОСОБА_6 завдані технічні ушкодження у розмірі 23 179 грн., сталася з вини ОСОБА_7, який керував автомобілем ВАЗ-2103 на законних підставах – на підставі виданого йому ТОВ “Нива” доручення від 5 лютого 2007 року. Позивачем не надано доказів перебування ОСОБА_7 у трудових відносинах з ТОВ “Нива“.

Ті обставити, що ОСОБА_7 керував транспортним засобом на підставі виданого йому ТОВ “Нива” дорожнього листа не свідчить про перебування ОСОБА_7 із зазначеним товариством у трудових відносинах.

Тому покладаючи відповідальність за завдану позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду на ОСОБА_7, суд першої інстанції правильно виходив з того, що останній у трудових відносинах із ТОВ ”Нива” не перебував та керував транспортним засобом на законних підставах, тому згідно з вимогами ст. 1187 ЦК України саме він, як винна особа та володілець джерела підвищеної небезпеки повинен відшкодовувати завдану шкоду.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Нива” задовольнити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 7 жовтня 2008 року скасувати та залишити без змін рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 12 травня 2008 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Прокоментуй!

Ключові слова: , , , , , , , , ,

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>