Відповідно до ст. 27 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв’язку зі смертю потерпілого внаслідок ДТП право на відшкодування мають:

1. у зв’язку з втратою годувальника: діти – до досягнення ними повноліття; непрацездатна вдова (вдовець), непрацездатні батьки - до відновлення ними працездатності, а також працездатна вдова (вдовець), якщо у сім'ї є діти віком до восьми років; інші члени сім'ї, які знаходилися на утриманні потерпілого.

2. у зв’язку з понесеними витратами на поховання – особи, які взяли на себе такі витрати.

У першому випадку порядок розрахунку і виплати страхового відшкодування передбачено Порядком проведення розрахунку розміру страхового відшкодування утриманцям у зв'язку із смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, затвердженим  Постановою Кабінету Міністрів України №1776 від 31.12.2004 року. Слід визнати, що Порядок містить чіткі визначення і не допускає двозначних тлумачень при його застосуванні.

Інша ситуація з витратами на поховання.

Відповідно до статті 27 Закону, крім виплат, пов’язаних з втратою годувальника, відшкодуванню страховиком підлягають також витрати на поховання. При цьому, такі витрати мають бути обґрунтованими.

Для підтвердження витрат на поховання страховику мають бути надані відповідні платіжні документи. Однак, що ж є витратами на поховання?

Непоодинокі випадки, коли особи, що мають право на отримання страхового відшкодування надають страховику для відшкодування квитанції (касові або товарні чеки) про організацію поминального обіду. Однак, чи підлягають такі витрати відшкодуванню страховою компанією?

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" поховання померлого – це комплекс заходів та обрядових дій,  які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Наведене однозначно свідчить про те, що церемонія поминання не відноситься до поховання.

Більше того, зі змісту абзаців 8, 9 та 10 статті другої Закону України "Про поховання та похоронну справу" випливає, що церемонія поховання та церемонія поминання є зовсім різними поняттями.

І насамкінець, таким шляхом пішла і судова практика. Зокрема, Верховний Суд України в своїй ухвалі від 29.09.2010 по справі № 6-35316св10 вказав, що "Понесені на організацію поминального обіду затрати не відносяться до витрат з поховання, які відповідно до Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відшкодовує страховик."

В цій Ухвалі також висвітлено питання відшкодування вартості надмогильних пам’ятників і огорожі. Згідно з Ухвалою, незважаючи на те, що Законом такий розмір не обмежений, слід враховувати положення пункту 24 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 року № 6. Зокрема, потрібно врахувати, що витрати на виготовлення пам’ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам’ятників і огорож у даній місцевості.

Читайте також на тему страхування "цивілки":

Деякі питання страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів

... а також на тему страхування КАСКО:

Повне КАСКО чи повне фіаско? Частина 1 – Укладення договору страхування

 Повне КАСКО чи повне фіаско? Частина 2 – Врегулювання страхового випадку

Ключові слова: відш, відшкодування шкоди, витрати на поховання, ДТП, поминальний обід, поминання, поховання, страхове відшкодування, страховий випадок, страхування, цивілка