Пам’ятка : права особи, затриманої працівниками органів внутрішніх справ
!!! В тексті посилання на статті КПК 1960 року та ЗУ "Про міліцію", які втратили чинність!!!
1. Поведінка особи під час затримання (не силового):
1.1. Триматися впевнено говорити чітко, ввічливо.
1.2. Попросити пред’явити документи, записати (по можливості) або запам’ятати: П.І.Б працівників, їх посади, звання, підрозділ, до якого належать. Працівник міліції не дасть своє посвідчення в руки, однак зобов’язаний його показати в розгорнутому вигляді так, щоб можна було прочитати.
Згідно
1.3. Максимально коректно поцікавитись метою затримання (підозра у вчиненні злочину, адміністративний арешт, з'ясування особи, перевірка документів, допомога при провадженні процесуальних дій тощо).
Згідно
1.3.1.підстави пов'язані із вчиненням адміністративного правопорушення;
1.3.2. підстави пов'язані із вчиненням (або підозрою у вчиненні) злочину.
1.4. Вияснити до якого саме підрозділу ОВС будете доставлені. Дорогою до відділку повідомити близьких про затримання та про необхідність запросити адвоката. Якщо при собі немає документів, потрібно попросити привезти їх до відділку.
1.5. У відділі ОВС наполягати на оформленні протоколу затримання; в протоколі перевірити підставу затримання, дату і час затримання. При підозрі у вчиненні злочину копія протоколу з переліком прав та обов'язків негайно вручається затриманому.
2. Адміністративне затримання.
2.1. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (
2.1.1. знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
2.1.2. при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
2.1.3. оскаржити постанову по справі;
2.1.4. бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
2.2. Якщо встановлена особа затриманого (є при собі документи), затримання у разі вчинення адміністративного правопорушення не може тривати більше 3-ох годин.
2.3. Вимагати забезпечення права користуватися правовою допомогою адвоката. Вимагати нададання можливість його запросити.
2.4. Має бути складений протокол про адміністративне правопорушення. Підписується правопорушником та особою, що його склала.
2.5. Перед підписом закреслити всі вільні рядки протоколу.
2.6. У особи відбирається пояснення по суті притягнення до адміністративної відповідальності. В поясненні потрібно зазначити всі заперечення проти дій (бездіяльності) органів правопорядку.
Наприклад: "Був затриманий і доставлений до Енського райвідділу МВС о 12.45, а не о14.00, як зазначено в протоколі. Згідно пояснень інспектора ДПС такого-то я затриманий для перевірки документів (встановлення особи, по підозрі у вчиненні злочину тощо). Протокол про затримання на мою вимогу не складався. На мою вимогу до мене не було допущено мого адвоката…"
2.7. Якщо з будь-яких причин адвокат не був допущений або не зміг з'явитися, написати клопотання про надання пояснень після зустрічі з адвокатом. Відмова в наданні пояснень не може бути причиною для продовження терміну затримання, зазначеного в п. 2.2.
2.8. Копія протоколу під розписку негайно вручається затриманому. Вимагати вручення копії протоколу.
3. Затримання за підозрою у вчиненні злочину.
3.1. Затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, можна лише при наявності однієї з таких підстав (
3.1.1 коли особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
3.1.2. коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;
3.1.3. коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли її місце проживання чи перебування не зареєстровано, або коли не встановлено особи підозрюваного.
3.2. Підозрюваний має право (
3.2.1 знати, в чому він підозрюється;
3.2.2. давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;
3.2.3. мати захисника і побачення з ним до першого допиту;
3.2.4. подавати докази;
3.2.5. заявляти клопотання і відводи;
3.2.6. вимагати перевірки судом чи прокурором правомірності затримання;
3.2.7. подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора;
3.2.8. на забезпечення безпеки у разі наявності реальної загрози життю, здоров'ю, житлу чи майну.
3.3. Обвинувачений має право (
3.3.1. знати, в чому його обвинувачують;
3.3.2. давати показання з пред'явленого йому обвинувачення або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;
3.3.3. мати захисника і побачення з ним до першого допиту;
3.3.4. подавати докази;
3.3.5. заявляти клопотання;
3.3.6. ознайомлюватися після закінчення досудового слідства або дізнання з усіма матеріалами справи;
3.3.7. брати участь у судовому розгляді в суді першої інстанції;
3.3.8. заявляти відводи;
3.3.9. подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду;
3.3.10. на забезпечення безпеки у разі наявності реальної загрози життю, здоров'ю, житлу чи майну.
3.4. Затримання не може тривати більше 72 годин. Про затримання негайно повідомляється прокурор.
3.5. Протягом 72 годин
3.5.1. якщо підозра не підтвердилась – затриманого відпускають;
3.5.2. якщо є підстави вважати, що особа вчинила злочин – відпускають під підписку про невиїзд або доставляють її до судді для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Читайте також на цю тему:
Як поводити себе при затриманні працівниками правоохоронних органів
Проведення огляду і обшуку транспортного засобу
Прокоментуй!
Останні коментарі