» Статті © Мар'ян Коцан » 16 вересня 2010 року

Як поводити себе при затриманні працівниками правоохоронних органів

!!! В тексті посилання на статті КПК 1960 року та ЗУ "Про міліцію", які втратили чинність!!!

Як відомо, ніхто не застрахований від спілкування з працівниками правоохоронних органів. Не хотілося б згадувати відому народну приказку про суму і... казенний дім. Однак, реалії сьогодення вказують на те, що пересічні громадяни не знають своїх прав при "спілкуванні з органами".

В даній статті автор наводить правила поведінки у відносинах з працівниками міліції при затриманні особи, права та обов'язки як громадян, так і правоохоронців. При цьому, стаття написана для випадку, коли Ви не вчиняли жодних правопорушень (в т.ч. злочинів), а спілкування зі стражами порядку стало наслідком випадку або "прикрого непорозуміння".

Також вважаю за необхідне застерегти, що кожна ситуація є по своєму унікальна і вибір стилю поведінки в кожній конкретній ситуації залежить від Вас. Для того, щоб обрати лінію поведінки потрібно відповісти собі на запитання: "Який я хочу отримати результат?" Якщо кінцевою метою є "доказати безграмотним мєнтам" свою правоту і "поставити їх на місце", то ця стаття, нажаль, не для Вас.

Перш за все потрібно бути психологічно готовим до "спілкування" з правоохоронцями. Процедура ця не надто приємна, а особливо для законослухняних громадян, які не часто стикаються зі стражами порядку. Однак, в жодному разі не потрібно панікувати. Так само не потрібно поводити себе агресивно по відношенню до співробітників міліції та погрожувати їм (в тому числі впливовими знайомими). Тримати себе потрібно зібрано, спокійно і впевнено. Пам'ятайте, Ви – вільна людина і можете робити все, що не заборонено законом. А вони – представники влади і зобов’язані діяти тільки так як їм дозволяє закон (ст. 19 Конституції України).

Крім того, якщо є така можливість, краще не робити того, що Ви не зобов’язані робити. Наприклад, підіймати предмети, які випали у правоохоронців (навіть на їх вимогу); допустити в своє помешкання міліціонерів без відповідної постанови суду; віддавати документи без постанови про виїмку та протоколу виїмки тощо. І тим більше виконувати їх протизаконні вимоги.
Наслідки цього можуть бути різними (наприклад втрата оригіналів документів). І доводити потім, що це результат неправомірних дій правоохоронців буде важко.
У кожному випадку, коли дії співробітників міліції виходять за рамки закону потрібно тактовно повідомити про це. Це сформує у правоохоронців думку, що Ви знаєте свої права і, разі потреби, зможете оскаржити їх дії. Що в свою чергу буде утримувати їх від вчинення явно протиправних діянь щодо Вас.

Одним з варіантів початку такого спілкування може бути вимога працівників патрульної служби пред’явити документи. В такому разі потрібно ввічливо поцікавитись про підстави такої вимоги. Згідно з п. 2 ст. 11 Закону України "Про міліцію" працівники органів внутрішніх справ (далі – ОВС) мають право перевіряти у громадян документи при підозрі у вчиненні правопорушень (адміністративних правопорушень або злочинів). Отже, поцікавитись у зв’язку з чим Ви привернули увагу правоохоронців буде не зайвим.
Багато юристів радять перед початком будь-якого спілкування з "органами" попросити у співробітників представитись (якщо вони цього ще не зробили) та пред’явити службові посвідчення. Крім того, переписати з посвідчень всі дані працівників (П.І.Б., посаду, підрозділ ОВС тощо). А вже потім пред’являти свої документи. Насправді кожен громадянин має таке право, а працівники міліції зобов’язані таке прохання задовольнити (ч. 2 ст. 5 Закону України "Про міліцію").

Однак, на думку автора, на цій стадії це не матиме допоміжного ефекту (наприклад, справити враження юридично обізнаної людини), а може навіть зашкодити. Зокрема тому, що такі дії можуть викликати внутрішній протест працівника ОВС, який нібито і наділений певною владою щодо громадянина, з яким зараз спілкується, а разом з тим повинен виконувати його вказівки.
А між тим, він (правоохоронець) можливо і справді помилково Вас з кимось сплутав. І все закінчиться одразу після перевірки документів. Кожна людина може помилятися. Але уявіть собі, якщо б Вам при виконанні Вашої роботи хтось замість тактовного зауваження почав "качати права"… Кому таке сподобається?
Так, автор повністю погодиться з тими читачами, які стверджуватимуть, що законні вимоги громадян не повинні обурювати представників органів влади. Так само, автору відоме останнє речення частини 2 статті 5 Закону України "Про міліцію": "У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт." Але чи не кумедно це звучить в умовах сьогодення?

На думку автора достатнім для цього випадку буде поцікавитись як звуть (прізвище, ім'я, по-батькові) старшого за званням у складі патруля.
До того ж, події, що описуються далі можуть трапитись незалежно від того, чи будете мати в своєму нотатнику дані, переписані зі службових посвідчень міліціонерів. Водночас, якщо демонстративно не акцентувати увагу правоохоронців на своїх пізнаннях тонкощів законодавства, то все може закінчитись швидко і без зайвих втрат часу і нервів.

Законодавством України не передбачено обов’язку постійно носити при собі документи, що посвідчують особу. Отже, Ви їх можете і не мати. І хоча сама по собі відсутність документів ще не є проступком, можливі варіанти подальшого розвитку подій переконують, що варто мати при собі бодай якийсь документ з фотокарткою (паспорт, посвідчення водія, студентський квиток).
Отже, якщо Ви не маєте при собі документів, що посвідчують Вашу особу, потрібно назвати своє прізвище, ім'я та по-батькові. При цьому, триматися потрібно впевнено, говорити чітко і ввічливо. Прикрим може бути те, що в даному випадку працівники міліції можуть Вас затримати для встановлення особи. Таке затримання може тривати до трьох діб. І якщо працівники ОВС запропонували пройти до відділку, то вже тепер потрібно попросити їх пред’явити службові посвідчення і переписати (можливо в пам'ять телефону) їх дані. Це стане у нагоді, коли виникне необхідність оскаржити їх дії. Також необхідно спитати до якого саме відділку Вас поведуть. Відмовитись від "візиту" до відділу ОВС Ви не можете, оскільки це може бути розцінено як непокора законній вимозі працівника міліції. А це вже правопорушення, яке передбачено ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення. До того ж, це зайва (при чому абсолютно законна) підстава для Вашого затримання і, можливо, застосування інших заходів впливу. Також варто знати, що справи "про непокору працівникам міліції" розглядаються тільки судом. Тому не варто хвилюватися з приводу погроз типу: "ми тебе зараз закриємо на 15 діб". У всякому разі закривати буде не "ми", а суд і навряд чи до цього дійде справа.

Далі потрібно повідомити Ваших близьких, що Вас затримано і попросити привезти до відділку Ваші документи. Якщо Вам будуть перешкоджати, вимагайте складення протоколу затримання. Поки Вас не затримано – Ви вільна людина і можете користуватися мобільним телефоном. Після того, як Вашу особу буде встановлено затримати Вас можна тільки у випадку, якщо ви вчинили правопорушення. А отже, якщо Ви виконали зазначені вище рекомендації, права затримати Вас у стражів порядку немає.

Однак, може трапитись, що навіть при наявності у Вас документів, що посвідчують особу, Вас просять пройти до відділку міліції. Або коли після встановлення особи (як це описано вище) Вас не відпускають.
В такому випадку (при умові, що ви не вчиняли правопорушень) тактовно але впевнено наполягайте на тому, щоб вам чітко пояснили підставу затримання. Згідно з п. 5) ч. 1 ст. 11  Закону України "Про міліцію" їх може бути десять. Але, якщо у Вас немає ознак вираженого психічного розладу чи алкоголізму, підстави затримання можна поділити на дві групи:

  • підстави пов'язані із вчиненням (або підозрою у вчиненні) злочину;
  • підстави пов'язані із вчиненням адміністративного правопорушення.

В другому випадку (при умові, що Вашу особу вже встановлено) Вас можуть затримати для складення протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, таке затримання не може тривати більше трьох годин. Отже, якщо після встановлення особи, Вас не відпускають, вимагайте складання протоколу про адміністративне затримання. Його має підписати працівник, який його склав і Ви. Копію протоколу про адміністративне затримання Вам можуть і не видати (читай не видадуть). Незважаючи на це, складення такого протоколу має важливе значення. По-перше, поки його не складено Ви офіційно не затримані, а отже, можете вільно телефонувати зі свого телефону і… теоретично навіть піти з відділку. По-друге, після складення протоколу Вас можуть обмежити в користуванні телефоном, однак обов’язок повідомити Ваших родичів про затримання (а при підозрі у вчиненні злочину також і прокурора) лежить на міліції. Виходячи з цього розмову можна вести наступним чином: "Або ви надаєте мені можливість самому повідомити своїх рідних про моє затримання, або складайте протокол про затримання і негайно повідомляйте їх самі." Головне -  жодних ультиматумів, поводити себе максимально коректно.

Однак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в поясненнях потрібно зазначити точний час затримання і вказати на те, чи був складений протокол про адміністративне затримання.
Наприклад: "Я, такий-то, був затриманий о 12.45, доставлений до Енського райвідділу МВС. Згідно пояснень інспектора ППС такого-то я затриманий для перевірки документів (встановлення особи, по підозрі у вчиненні злочину тощо). Протокол про затримання на мою вимогу не складався. На мою вимогу до мене не було допущено мого адвоката…"
Крім того, перед підписанням протоколу про адміністративне правопорушення уважно його перечитайте. У разі виявлення неточностей вимагайте переписати протокол. В іншому разі всі зауваження викладайте в поясненнях.
Наприклад: "В протоколі №___ від "__"___ 2010 року час мого затримання вказаний 14.00 в той час як фактично мене було затримано працівниками міліції о 12.45"
Варто зазначити права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

  • знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
  • при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
  • оскаржити постанову по справі;
  • бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

У випадку, якщо Вас затримано за підозрою у вчиненні злочину Ви маєте право на захисника і побачення з ним до першого допиту. Про це Вам зобов’язані роз’яснити працівники міліції. Однак, якщо цього не зроблено, то знайте, що відповідно до ст. 431 Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК) підозрюваний має право:

  •  знати, в чому він підозрюється;
  •  давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;
  •  мати захисника і побачення з ним до першого допиту;
  •  подавати докази;
  •  заявляти клопотання і відводи;
  •  вимагати перевірки судом чи прокурором правомірності затримання;
  •  подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора;
  •  на забезпечення безпеки у разі наявності реальної загрози життю, здоров'ю, житлу чи майну.

Насправді варто запам’ятати перших три права підозрюваного і використовувати їх в такій самій послідовності:

  • Вимагати роз’яснити підставу затримання (по суті те саме, що дізнатися в чому Вас підозрюють);
  • Відмовитись давати показання і відповідати на запитання поки не буде…
  • допущено Вашого адвоката та надано побачення з ним до першого допиту.

Далі лінію поведінки Вам підкаже Ваш адвокат. Він і роз’яснить Вам всі Ваші права, і, якщо буде потрібно, складе відповідні документи (в т.ч. клопотання, скарги тощо).
На цей випадок потрібно мати координати знайомого адвоката і в жодному разі не користуватися послугами адвоката, якого рекомендував слідчий або дізнавач.

Дехто після затримання вимагає дати йому можливість зателефонувати рідним чи адвокату. При цьому, роблять це в формі ультиматуму, наполягають на цьому. Зазначають, що згідно з законом мають право на "один телефонний дзвінок". Відчувається вплив Голівуду…
Насправді українське законодавство не містить такого права для затриманих. Як не парадоксально, але воно по суті своїй більш гуманне. Як при адміністративному затриманні, так і при затриманні за підозрою у вчиненні злочину, обов'язок негайно повідомити родичів затриманого лежить на працівниках "органів".
Частина 2 статті 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
"Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган."
Частина 5 статті 106 Кримінально-процесуального кодексу:
"Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання негайно повідомляє одного з її родичів…"
Тому вимогу до працівників міліції слід формулювати по-іншому – повідомити родичів і забезпечити присутність адвоката. При такій постановці питання найвірогідніше, що Вам дозволять в присутності правоохоронців самим зателефонувати родичам. Чим Вам не право на "один телефонний дзвінок"?

Звідси випливає, що не можна погоджуватись угоди з міліціонерами типу: "підпишеш протокол – дам зателефонувати." Вони не зобов’язані цього робити, а отже, автор цих рядків не дасть гарантії, що все буде "по-чесному". Пригадуєте? Вас затримали без достатніх на те підстав, привели до відділку, затримання процесуально не оформлено (хоча закон зобов’язує це робити), інші ваші законні вимоги також не задовольняються. Чи доречно тут взагалі говорити про якусь там чесність і порядність?

Не зайвим буде зазначити, що запросити адвоката одразу Вам не дадуть. Відмовки можуть мати різну форму. З одного боку, правоохоронці можуть "увійти в Ваше становище" роз’яснивши, що це все формальні процедури і запрошення адвоката є марною тратою грошей. З іншого – може бути відвертий торг: "Якщо не запрошуватимеш адвоката, ми виключимо зі справи оцей епізод". Можуть посилено культивувати у Вас думку, що адвокат і так нічого тут не допоможе, тільки гроші "здере". Варіантів багато.

Але чи не насторожує той факт, що, якщо це все тільки формальності, то чому ж так "непотрібен" адвокат… Чому зовсім не знайомі Вам люди так переймаються витратами Вашого сімейного бюджету… Це при тому, що працівникам міліції добре відомо, що адвокат не буде визволяти Вас з відділку в стилі "командос" з гранатами і кулеметами. Більше того, адвокату заборонено втручатися в процесуальні та слідчі дії. Адвокат зобов’язаний дотримуватись встановленого порядку розслідування справи. Навіть питання учасникам він має право ставити тільки з дозволу слідчого або дізнавача. Чому ж тоді його боятися озброєним правоохоронцям?.. Відповідь нехай кожен дасть для себе сам.

Однак, все може бути ще складніше. Працівник "органів" може повідомити, що ви будете допитуватись як свідок. А свідок під загрозою кримінальної відповідальності не може відмовитись від дачі показань і давати неправдиві показання. Крім того, чинний КПК не передбачає права свідка на правову допомогу адвоката. Вже після допиту свідка у працівників міліції можуть виникнути підстави на основі його ж свідчень притягнути його вже "не як свідка" (читай підозрюваного) і розпочати його кримінальне переслідування. Такий прийом є, м’яко кажучи, не зовсім "чистим", в більшості випадків він прямо суперечить закону, але таке часто трапляється коли "бракує доказів" (або їх взагалі немає).
При такому повороті подій хочеться озброїти читача наступними знаннями.

По-перше, згідно ст. 63 Конституції України та ст. 691 Кримінально-процесуального кодексу свідок може відмовитись давати показання щодо себе, членів сім'ї та близьких родичів. Тому, якщо на допиті питання будуть стосуватися Вас або зазначених осіб, Ви сміло можете заявляти, що відмовляєтесь давати свідчення щодо себе, членів сім'ї та близьких родичів. При цьому, уникайте фрази: "… свідчення проти себе, членів сім'ї...". Краще казати: "… свідчення щодо себе, членів сім'ї..." Слід зазначити, що Ви як свідок у жодному випадку не можете давати неправдиві свідчення. За це згідно зі статтею 384 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність. В даному випадку Ви можете або відмовитись давати свідчення взагалі, або давати тільки правдиві свідчення.

По-друге, Рішенням Конституційного Суду України від 30.09.2009 у справі № 1-23/2009 роз'яснено право будь-якої особи (в тому числі і свідка) "незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує". Враховуючи, що Конституція України є актом найвищої юридичної сили, незважаючи на те, що КПК не надає право свідку на правову допомогу адвоката, працівники міліції зобов’язані надати Вам можливість скористатися таким правом.

Проте, найкращим буде заявити, що Ви себе погано почуваєте і в зв’язку з цим просите перенести допит Вас як свідка на інший день. Якщо на Вашу усну заяву не реагують або відмовляють в її задоволенні – не сперечайтесь. На початку допиту (як свідка) заявіть, що на підставі п. 4 ст. 691 Кримінально-процесуального кодексу України бажаєте скористатися своїм правом власноручно викладати свої показання в протоколі допиту. І наполягайте на цьому. А вже тоді в протоколі напишіть щось на зразок: "Після доставлення мене до відділу міліції я пережив нервовий стрес, зараз відчуваю запаморочення і нудоту. В зв’язку з цим, прошу перенести допит мене в якості свідка на інший день. З'явитися за викликом зобов'язуюсь."
Пам'ятайте, Ви – свідок. Вас не можуть утримувати силою. Ваш обов’язок з'явитися за викликом і дати правдиві свідчення. Поки Ви не відмовляєтесь від дачі свідчень (а просите перенести дату допиту) до Вас не можуть застосовуватись жодні заходи примусу.

Найвірогідніше, що протримавши Вас у відділку годину-другу Вас відпустять без жодних санкцій, обмежившись стандартним: "Більше не попадайся!" І хоча такі дії можуть бути відверто протиправними, довести цього не вдається. Адже в більшості випадків таке затримання документально не оформляється.
В будь-якому випадку будьте готові до того, що швидко все не вирішиться. Вам дадуть в повній мірі "насолодитися" новою обстановкою, відчути її психологічний вплив перед тим як почнуть з Вами "працювати".

Про те, як поводитись під час допитів, обшуку, виїмки, "наїзду" колекторів читайте в наступних статтях.

Читайте також на цю тему:

Пам’ятка : права особи, затриманої працівниками органів внутрішніх справ

Проведення огляду і обшуку транспортного засобу

Прокоментуй!

Ключові слова: , , , , ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вгору