» Статті © Мар'ян Коцан » 14 січня 2016 року

Додаткові відпустки жінкам, які мають дітей

Частиною першою статті 182-1 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та статтею 19 Закону України "Про відпустки" (далі – Закон) передбачено, що жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Доволі чітко сформульовані норми. Визначено категорії осіб, які підпадають під її дію. Чітко зазначено тривалість відпустки.

Ніколи б не подумав, що їх застосування може викликати труднощі. Однак, на практиці виявилось інакше.

В подальшому мова в цій статті буде йти тільки щодо жінок, які мають двох або більше дітей віком до 15 років. По-перше, тому, що, на мій погляд, це найпоширеніша категорія з-поміж всіх перелічених на початку статті. А по-друге, тому, що саме за такою консультацією до мене звернулись. Це в свою чергу дає підстави вважати, що проблеми в застосуванні законодавства про відпустки щодо цієї категорії працівників справді є.

Каменем спотикання стало застосування законодавства про відпустки щодо вчителів. Оскільки, тривалість їх щорічної основної відпустки становить до 56 календарних днів (ч. 6 ст. 6 Закону), то, враховуючи додаткову відпустку жінкам, які мають дітей (10 днів), сумарно відпустка таких вчителів може складати до 66 днів.

Однак, норма частини третьої статті 10 Закону передбачає, що загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів. Відтак, виникає питання чи законно надавати відпустку строком 66 календарних днів враховуючи законодавче обмеження в 59 днів?

З огляду на таке, здавалось би, неоднозначне законодавче визначення, керівники закладів освіти воліють "перестраховуватись" і не надавати зазначеним категоріям працівників "зайвий тиждень" відпустки.

Однак, на моє глибоке переконання жодної колізії в даному питанні не існує і все доволі чітко (наскільки допускає вітчизняне законодавство) врегульовано.

До слова, на відміну від Закону, в кодексі я такого обмеження не знайшов.

Зважаючи на конструкцію Закону, передбачене статтею 10 обмеження загальної тривалості щорічної основної та додаткової відпусток (59 календарних днів) стосується саме відпусток, передбачених статтями 6 ,7 і 8 Закону. Адже всі згадані вище статті містяться в Розділі ІІ "Щорічні відпустки".

Водночас, додаткова відпустка жінкам, які мають двох і більше дітей до 15 років міститься в Розділі ІV "Соціальні відпустки". Цей розділ не містить обмежень сумарної тривалості щорічних і додаткових відпусток.

Навпаки, відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами.

Аналогічне положення містить і ч. 3 ст. 182-1 КЗпП. На мій погляд, в цій нормі більш чітко визначено категорію осіб, які мають право на таку відпустку, ніж в ч. 7 ст. 20 Закону. Однак, на суть питання це не впливає.

Висновок тільки один: вчительці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років належить щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів понад всі інші, належні їй відпустки (щорічна основна, щорічна додаткова тощо). Тобто, не є порушенням законодавства надання вказаній категорії працівників відпустки загальною тривалістю 66 календарних днів.

Прокоментуй!

Ключові слова: , , ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вгору